Організованість працівника завжди проявляється у тому, як він завершує робочий день. Просто дивовижно, як інколи люди бережуть свій час - вчасно приходять на роботу, встигають відмінно підготуватися до планірки о 10.15, знають де, коли і з ким їм належить обідати, навіщо їм бути на конференції о 14.15, чого чекати від розмови з клієнтом о 16.30.

Менеджери люблять володіти речами... Речі можуть зростати у ціні, і прийнято вважати, що володіння власністю дозволяє нам контролювати те, чим ми володіємо. Проте дуже часто правдою є протилежне як в бізнесі, так і в житті, - все закінчується тим, що речі починають контролювати нас. Нам не потрібно володіти речами, щоб контролювати потоки доходів і прибутки. Більше того, володіння пов’язане з серйозними ускладненнями на відміну від не володіння.

За оцінкою одного з московських топ-менеджерів, для кого була розроблена проста система контролю за розпорядженнями і дорученнями, делегування "рутини контролю" секретарю за допомогою диктофона з економило мінімум одну годину часу в день.

Більшість початкуючих менеджерів твердо переконані, що вони можуть виконувати роботу краще, ніж їх співробітники. Наприклад, секретарка, яка нещодавно почала просуватися по службовій драбині, більше довірятиме власним навичкам зберігання документів, ніж точності виконання роботи її підлеглими. Менеджер-початківець з персоналу, приймаючи на роботу нових працівників, більше довіряє інтуїції, ніж судженням співробітників, які проводили співбесіди з претендентами на посади. Бухгалтер витратить зайві півгодини свого часу на перерахунок підсумкових цифр, представлених підлеглими, тому що довіряє своїй роботі, а не їхній...

Багатьом керівникам доводиться самостійно вирішувати проблему індивідуального інформаційного інжинірингу, намагаючись самостійно розібратися з величезним потоком службової інформації, що звалюється на них. Зазвичай, навіть добре пророблені посадові інструкції вказують, що саме потрібно робити з документами, але зовсім не містять підказок, як здійснювати всі потрібні дії швидко і технологічно...

Всі ми час від часу припускаємося типових промахів, причиною яких є неправильний порядок дій, продиктований нам нашим мисленням. З такими «систематичними помилками» ми всі повинні якимось чином справлятися, оскільки ми не можемо вийти за межі власного розуму...

Одинадцять принципів побудови виступу, які публікуємо нижче, взято зі статті російського експерта, імідж-консультанта Ігоря Кузнєцова «Поради оратору».

Найголовнішим завданням менеджера, який керує найрізноманітнішими групами співробітників, є управління, і особливо вдосконалення цього процесу для досягнення позитивних результатів. Успіх визначає сума зусиль всіх співробітників, а не лише менеджерів, тому ключове завдання останніх – допомогти своїм підлеглим досягнути максимуму продуктивності. Як тільки керівник починає виконувати роботу, яку він міг би доручити підлеглому, ефективність роботи організації падає. Крім того, самі співробітники, бачачи, що їх керівник займається дрібною рутинною роботою, не довіряє їм, починають діяти адекватно. В підсумку виникає порочне замкнуте коло...

Важливим пунктом у системі планування є контроль за раціональним використанням робочого часу. Це дозволяє керівникові виявляти резерви для подальшого вдосконалення своєї роботи та раціонального використання робочого часу. В процесі індивідуального планування і управління свою діяльністю керівник краще пізнає свою роботу, ресурси і можливості співробітництва; отримує обґрунтовані дані про свої права, обмеження і про використання робочого часу, що дозволяє йому не просто працювати, а досягнути високих результатів.

Всіх людей, які змогли добитися успіху, об’єднує характерна поведінка. Це не те, що приносить їм успіх; це, швидше, схожі дії і однакове ставлення до часу, простору, календаря. Розуміння цих характерних рис важливе на шляху до успіху; вони не обумовлені генетикою – всьому цьому можна навчитися і зробити частиною життя...