Значна частина корпоративних конфліктів пов’язана з недосконалістю чинного законодавства стосовно акціонерних товариств і у тому числі щодо питань обігу акцій. Питання викупу власних акцій регулюється тільки в двох статтях Закону України “Про господарські товариства”[1] та Закону України “Про цінні папери і фондову біржу”,[2] які фактично дублюють одна одну. ДКЦПФР намагалась врегулювати питання викупу власних акцій, затвердивши “Положення про придбання, реалізацію та анулювання акціонерними товариствами власних акцій”. Але дане Положення було визнано недійсним рішенням Вищого арбітражного суду від 29 вересня 2000 р. у справі N 6/72.

Характеристика ВАТ “Агроспецтех”

Підприємство, навколо якого розгорталися події, – відкрите  акціонерне товариство “Агроспецтех” створене у процесі приватизації на базі державного підприємства “Агроспецтех” та зареєстроване в 1995 році. ВАТ спеціалізується на випуску запчастин до сільгосптехніки, тракторів, автомобілів, автобусів і автонавантажувачів. Має налагоджені зв’язки для стабільного збуту своєї продукції.

Розмір статутного фонду – 952.627 грн. – поділено на 3.810.508 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. Оціночна вартість майнового комплексу ВАТ становить 3.000.000 грн. (Оцінка проведена незалежним експертом для надання банківського кредиту). Середня рентабельність виробництва становить 13%. Заборгованості з заробітної плати, перед бюджетом та контрагентами не має.

 
Органи управління
 

У червні 1999 р. на загальних зборах акціонерів ВАТ “Агроспецтех” були переобрані керівні органи управління. Обрано спостережну раду товариства у кількості 6 осіб: 2 представники інвестиційного фонду, один член трудового колективу, три представники ЗАТ “Промхім”. Також був обраний голова правління та члени ревізійної комісії у кількості трьох осіб: одна особа від ЗАТ “Промхім”, один представник від інвестиційного фонду та один представник трудового колективу. Головою спостережної ради обрано генерального директора  ЗАТ “Промхім”.

Структура акціонерного капіталу та коротка характеристика акціонерів

ЗАТ “Промхім” – торгово-посередницька організація, яка має на меті займатись виробництвом. ЗАТ “ПРОМХІМ”, маючи досвід продажу автозапчастин для сільськогосподарської техніки, зацікавилось питанням тіснішої співпраці з одним з підприємств, яке має необхідні виробничі потужності, спеціалістів та досвід роботи у виготовленні відповідної продукції. Таке підприємство було знайдено – ВАТ “Агроспецтех”. Почалась співпраця у галузі збуту продукції ВАТ “Агроспецтех”. Через деякий час керівництво ЗАТ “Промхім” вирішило стати співвласником ВАТ. Були придбані акції, які становлять 39,51%  статутного фонду ВАТ.

Довірче товариство –має в управлінні 12-відсотковий пакет, на загальних зборах голосує так як і ЗАТ "Промхім".

Працівники і менеджмент ВАТ – володіють 12% акцій.

Інвестиційний фонд - 26% – фінпосередник, який намагається отримати максимальний прибуток від вкладених коштів в  акції ВАТ.

Інші (розпорошені) – 10,49% - фізичні особи, які не цікавляться проблемами заводу і участі у роботі загальних зборах переважно не беруть.
 

Викуп власних акцій

Липень 2000 р. Інвестиційний фонд, власник 26% акцій, запропонував товариству викупити акції, що  йому належать. Причиною висунення такої пропозиції було те, що представники інвестиційного фонду та члени правління не дійшли згоди щодо майбутньої долі підприємства.

Голова правління погодився на пропозицію та звернувся до спостережної ради з проханням надати дозвіл на викуп 26% власних акцій, які належать інвестиційному фонду з метою подальшого перепродажу за договірною ціною або розповсюдження серед акціонерів, що працюють у товаристві. Спостережна рада надала правлінню дозвіл на викуп власних акцій у інвестиційного фонду. Дозвіл було надано у вигляді листа. Викуп власних акцій було здійснено. Ця фінансова операція відбувалася за рахунок оборотних коштів без проведення попереднього аналізу фінансового стану товариства.

Початок конфлікту

У листопаді 2000 р. спостережна рада ухвалила рішення про заборону голові правління розпоряджатись акціями, які належать ВАТ, до прийняття рішення з цього питання загальними зборами акціонерів ВАТ. На засіданні спостережної ради були присутні 4 члени (3 представники ЗАТ "Промхім" і один представник трудового колективу), які одностайно проголосували “за”.

У лютому 2001 р. члени спостережної ради поставили питання перед головою правління ВАТ про збільшення прибутковості операцій з продажу продукції заводу шляхом підвищення рентабельності виробництва та збільшення відпускних цін, які, згідно з аналізом ринку, були занижені. На дану вимогу голова правління відповів відмовою.

ЗАТ “Промхім” вирішило переобрати голову правління, дообрати членів спостережної ради, ревізійної комісії та на загальних зборах вирішити долю 26-відсоткового пакету акцій, що перебував у власності ВАТ. У березні 2001 р. ЗАТ “Промхім” як акціонер, що володіє 39,51% акцій,  надіслало вимогу про скликання чергових ЗЗА. Конфлікт продовжувався загострюватись. У березні 2001 р. голова правління обмежив доступ голови та членів спостережної ради на територію підприємства, чинив перешкоди членам ревізійної комісії у проведенні фінансової перевірки. Після тривалих переговорів членів спостережної ради з головою правління голова правління погодився скликати загальні збори акціонерів і призначив дату їх проведення на 26 травня 2001 р.

 
Боротьба за пакет акцій
 

Через два дні після одержання вимоги про скликання загальних зборів, голова правління скликає засідання правління і приймає рішення про розповсюдження 26-відсоткового пакету акцій, що належить ВАТ, серед працівників підприємства в рахунок річної премії за підсумками 2000 року.  Рішенням правління було затверджене “Положення про розподіл викуплених власних акцій серед працівників ВАТ”, яке регулювало розмір та порядок розповсюдження акцій.

Голова спостережної ради, ознайомившись з вищезгаданими документами, звертається до прокуратури міста з проханням заблокувати передачу 26-відсоткового пакету акцій трудовому колективу, оскільки, на думку голови спостережної ради, продаж акцій за заниженою ціною (ВАТ купувало акції по 13 коп. за шт., працівникам продає по 3 коп., а отже, прямі збитки для підприємства становлять 94852 грн.) завдає великих збитків підприємству.

Прокурор міста виносить припис для реєстратора товариства про блокування 26-відсоткового пакету акцій, що належать ВАТ. Далі заступник прокурора області скасовує припис прокурора міста. Прокурор області поновлює припис прокурора міста.

Голова спостережної ради подає позовну заяву на голову правління до районного суду з метою блокування 26-відсоткового пакету акцій на рахунку в реєстратора. Суд виносить ухвалу про блокування 26% акцій на рахунку в реєстратора. Голова правління, в свою чергу, подає касаційну скаргу до обласного суду на ухвалу районного суду з метою розблокувати пакет акцій на рахунку реєстратора.

17 травня 2001 р. голова правління переносить проведення загальних зборів на 22 липня 2001 р.

 
Вирішення конфлікту
 

Розуміючи безперспективність проведення подальших “бойових” дій, сторони приймають рішення сісти за стіл переговорів і знайти рішення, яке б влаштувало всі сторони. Такі переговори були проведені 18 травня 2001 р. Пропозиція членів спостережної ради полягала в наступному: продати 26-відсотковий пакет акцій, що належить ВАТ, та частину пакету акцій – 25%, що належить  ЗАТ “Промхім”, стратегічному іноземному інвестору – російському заводу із виробництва фільтрів для автомобілів і спільними зусиллями налагодити випуск нової конкурентоспроможної продукції. Пропозиція членів Правління полягала в наступному: викупити 39,51% акцій, що належать  ЗАТ “Промхім”, заплативши за нього вигідну для ЗАТ “Промхім” ціну.

За результатами багатогодинної дискусії була прийнята пропозиція членів правління, що і було зафіксовано у “Протоколі намірів щодо вирішення конфліктної ситуації, що склалася між правлінням ВАТ “Агроспецтех” та  ЗАТ “Промхім”. У червні 2000 р. укладено і виконано угоду з купівлі-продажу акцій, що належать ЗАТ “Промхім”. Покупцем стала третя юридична особа, а фактично – ВАТ “Агроспецтех”. 22 липня 2000 р. відбулись загальні збори у ВАТ “Агроспецтех”. На день проведення загальних зборів ЗАТ “Промхім” вже не було акціонером ВАТ  “Агроспецтех”. 

Погляд на ситуацію

На перший погляд, фінал ситуації, яка вирішилася мирно, через переговори, вигідний усім учасникам конфлікту:

по-перше, вигідний голові правління, оскільки після проведення загальних зборів він зберіг свою посаду, набув більшого авторитету серед підлеглих, – зміг “захистити” завод;

по-друге, вигідний  працівникам, оскільки були виконані вимоги трудового колективу про передачу у їх власність значного пакету акцій заводу, і юридично вони стали його “реальними” співвласниками;

по-третє, вигідний ЗАТ “Промхім” — товариство продало свій пакет на вигідних економічних умовах, перестало витрачати ресурси на “боротьбу” з головою правління.

Але якщо розглянути не тимчасові “виграші”, а подальшу перспективу, то ці “перемоги” є дещо примарними, а саме:

по-перше, багато втратив сам об’єкт усієї боротьби – ВАТ  “Агроспецтех” як суб’єкт господарювання, головним завданням якого є отримання прибутку і відповідне збільшення ринкової вартості його акцій. ВАТ “Агроспецтех” витратило великі кошти на викуп власних акцій (на всі ці заходи ВАТ витратило приблизно $100.000);

по-друге, втратили працівники, які не отримали готівкових коштів в рахунок премії, а отримали  малоприбуткові акції (дивіденди у ВАТ не виплачувались, і, з огляду на ресурси, які витрачено на боротьбу, мабуть, не виплачуватимуться і найближчим часом);

по-третє, втратив імовірні майбутні прибутки  основний акціонер, який намагався впровадити нові технології та підвищити конкурентоспроможність ВАТ.

Ця стаття була опублікована у "Круглому столі" № 3 (6) за березень 2003 р.